Держплан СРСР постановив розробити комплексний ТЕД про водопостачання та каналізацію всього Донбасу. Цю роботу було виконано у 1965 році. Указаний ТЕД схвалено Державною експертною комісією Держплану СРСР та Постановою № 19 від 27 листопада 1965 року експертиза підтвердила доцільність висновків ТЕД, признала за необхідне скласти проектне завдання на першу чергу будівництва каналу Дніпро-Донбас.
У 1967 році Рада Міністрів СРСР розпорядженням № 951-Р від 25 квітня зобов’язав Раду Міністрів УРСР, Міністерство меліорації та водного господарства СРСР та Міністерство енергетики та електрифікації СРСР забезпечити у 1968 році складання проектного завдання будівництва каналу Дніпро-Донбас.

Замовником було визначено Мінводгосп СРСР, а Генпідрядником – Міненерго СРСР. Розроблений у жовтні 1967 року Укргідропроектом поймений варіант траси було затверджено Постановою Ради Міністрів Української РСР № 772 від 27 жовтня 1967 року, як оптимальний варіант. Проектне завдання було затверджено Радою Міністрів СРСР у листопаді 1969 р. Постановою № 2403-Р. У 1973 році Рада Міністрів СРСР Постановою № 87 від 09 лютого прийняла рішення про прискорення будівництва каналу Дніпро-Донбас з вводом в експлуатацію у 1977 році. Будівництво каналу Дніпро-Донбас почалося в другій половині 1970 р. знову створеною будівельною організацією „Дніпроканалбуд” Міненерго СРСР. Функції Замовника було передано Мінводгоспу Української РСР – Дирекції будівництва каналу Дніпро-Донбас. Курірував будівництво безпосередньо Голова Ради Міністрів СРСР О.М. Косигін. Будівництво каналу Дніпро-Донбас було призначено всесоюзним ударним комсомольским будівництвом. Перед пуском каналу у 1976 році Мінводгосп СРСР видав завдання Укргідропроекту розробити проект експлуатації першої черги каналу Дніпро-Донбас. Управління каналу Дніпро-Донбас було створено Наказом Мінводгоспу УРСР № 384 від 03.09.1976 року і виконувало незавершені будівельниками роботи та займалося експлуатацією.